Стаханівці ТАРАНЕНКА Ю. М.

Після появи нашого інтернент видання та досить швидкого поширення його серед лісників та думаючої частини людей, які працюють в цій галузі, почали прослідковуватись зрушення. Юрій Миколайович швидше почав добивати своїх апонентів, прикладом чому є те, що пожежу в Кобиляках сьогодні намагаються привязати до півроку тому як звільненого Сергія Анатолійовича Деркача. Саме із-за того що Сергій Анатолійович не погоджувався занизити площу пожежі і не міг відмовити Тараненку, якого не влаштовувала кандидатура такої чистої особистості і відданої лісовому господарству людині, його заставили піти з погрозами. На даний момент Ю. В. Волошин проплатив правоохоронні структури, які за допомогою досконало спланованої театральної гри вилучили всі докази того, як насправді була оформлена пожежа значних масштабів в Кобеляцькому агролісництві і головному підприємстві ДП "ПДЛП "Полтаваоблагроліс". Дана інформація приховується з однією метою - завести кримінальну справу у глухий кут, спрямувавши лице правосуддя в хибний шлях, бумага ж все витримає, а може й згоріти, адже про це знає головний піролог Кобиляк - Юра Волошин.
Також Абвер Команда СС Тараненка швидко виявила в одного з кращих, а на нашу думку самого кращого лісничого області, Гадяцького агролісництва - Білоцерківця Володимира Григоровича, самовільні порубки дуба. Але цікаво не те, що баба з дідом напиляли собі на зиму 10 куб. м. сухостою, за які Володимир Григорович і посоромився з них спитати, а те, що районна і полтавська комісії більше проїли і пропили, тим самим розтративши державні кошти. Все тільки для одного - опаганити хорошу людину, зробити з мухи слона, закрити чужими дрібницями свою дірку. І на фоні цієї події залякати і поставити на своє місце остачу агролісництв. Дивним є те, що той хто знає породний склад деревних порід на території діяльності Гадяцького агролісництва, з залізною впевненістю підтвердить, що дубових насаджень там майже немає. А якщо і є то це хворі і дровяні дерева, на які ніхто не позаздриться.
Дуже гарною стала новина, що в комітеті лісового господарства України почали розглядати численні скарги на начальника Полтавського облуправління.  Але Юрій Миколайович провівши минулу неділю в Києві, доречі він в дану мить на лікарняному, знову як помахом чарівної палички зменшив свої провини. Чо це так? Чому знову повторюється та ж сама картина?
Далі я нічого не хочу аргументувати. Хочу пояснити подальшу інформацію і нарешті довести читача до того, чому стаття називається "Стаханівці Тараненка". У всіх держлісгоспах підпорядкованих Юрію Миколайовичу Тараненку пропав сон. По всіх районах, що можуть підтвердити сільські жителі і голови сільрад, проходить дивовижне дійство - фури-лісовози, які заїзжають в глухі місця сільської місцевості рано вранці непомітно чудом виїзджають після дванадцятої години ночі. І так з одного лісни цтва по три фури за ніч. Розбивають дороги і не дають людям спати. З одного боку це добре - показувати трудолюбивість і стаханівський поклик лісників, що навіть ніч не на заваді, але чому саме в скрутний для країни час вони перейшли в нічний режим. Томущо Юрію Миколайовичу потрібно вирішувати свої проблеми. Одним з таких нічних перегонів деревини стала подія описана в виданні ОКІА "Новини Полтавщини"

http://np.pl.ua/2015/02/na-poltavschyni-zatrymaly-avtomobil-yakym-perevozyly-duby-bez-dokumentiv

Як бачите на фурі немає ні відтиску клейма, ні вбитої бірки. Тобто жодних признаків законно відпущеної лісопродукції. В додачу до цього - жодних документів. Водій по цей день не розповів звідкіля він віз цю деревину. Правоохоронні органи, на сьогоднішній день, спрямовують погляд в хибному напрямку. Другою причиною такої швидкої роботи по продажу дуба, що вже й документи забувають виписувати став закон щодо заборони експорту лісоматеріалів дуба. З даною інформацією Ви зможете ознайомитись на слідуючому ресурсі http://www.lesovod.org.ua/node/22959#comment-8781
 Даний закон напряму звязує руки таким хапугам як Юрій Тараненко тим, що хоче він чи ні, але прийдеться повернути то, що він зруйнував - переробну галузь, і робити з деревини дуба вироби і продавати його за європейськими цінами. Ще хочеться добавити, на замітку правоохоронним органам, що бірка не завжди, а в більшості випадків, є признаком краденої деревини, тому більш чітко їх перевіряйте. Прикладом цьому є стаття, з якою Ви зможете ознайомитись по наступній ссилці http://poltava.to/news/25651/

І що саме найцікавіше, орган, який повинен контролювати, який бере за це гроші, який витрачає державні кошти на охорону лісу від крадіжок, дає незрозумілу відповідь - то дуб не наш, то бірки в них покрали. А хто ж тоді повинен це чітко контролювати, як не головне управління лісового і мисливського господарства області.


За подану інформацію висловлюю вдячність небайдужим Полтавчанам.